|
1 Царів Chapter20 1 А Бен-Гадад, цар сирійский, зібрав усе своє військо та тридцять і два царі з ним, і коні, і колесниці. І пішов він, і обліг Самарію та й воював проти неї. 2 І послав він послів до Ахава, царя Ізраїлевого, до міста, 3 та й сказав йому:Так сказав Бен-Гадад:Срібло твоє та золото твоє моє воно, а жінки твої та сини твої, ці найліпші, мої вони! 4 І відповів Ізраїлів цар та й сказав:Буде за словом твоїм, пане мій царю! Твій я та все, що моє! 5 І знову вернулися ті посли та й сказали:Так сказав Бен-Гадад, говорячи:Я посилав до тебе, говорячи:Ти даси мені срібло своє, і золото своє, і жінок своїх, і синів своїх. 6 А взавтра цього часу пошлю я своїх рабів до тебе, і вони перешукають дім твій та доми твоїх рабів. І станеться, на все, що сподобається їм, вони накладуть свої руки, та й заберуть... 7 І скликав Ізраїлів цар усіх старших Краю та й сказав:Довідайтеся й побачите, що він шукає зла, бо послав до мене по жінок моїх, і по синів моїх, і по срібло моє, і по золото моє, і я йому не відмовив. 8 І сказали до нього всі старші та ввесь народ:Не слухай, і не погоджуйся! 9 І сказав він до послів Бен-Гадада:Скажіть моєму панові цареві:Усе, про що посилав ти до свого раба напочатку, я зроблю, а цієї речі зробити не можу. І пішли посли, і віднесли йому відповідь. 10 І послав до нього Бен-Гадад та й сказав:Нехай так зроблять мені боги, і нехай так додадуть, якщо самарійського пороху вистачить по жмені всьому народові, що стоїть при мені!... 11 І відповів Ізраїлів цар та й сказав:Кажіть:Хай не хвалиться той, хто меча припинає, а той, хто розв'язує! 12 І сталося, як почув він цю відповідь, а він пив, він та царі в шатрах, то сказав до своїх рабів:Пустіть тарани! І вони пустили тарани на місто. 13 Аж ось один пророк підійшов до Ахава, Ізраїлевого царя, та й сказав:Так сказав Господь:Чи бачив ти ввесь оцей великий натовп? Ось Я даю його сьогодні в руку твою, і ти пізнаєш, що Я Господь! 14 І сказав Ахав:Ким? А той відказав:Так сказав Господь:Слугами начальників округ. І сказав:Хто розпічне війну? А той відказав:Ти. 15 І перелічив він слуг начальників судових округ, і було дві сотні й тридцять два. А по них перелічив увесь народ, усіх Ізраїлевих синів, сім тисяч. 16 І вийшли вони опівдні, а Бен-Гадад пив п'яний у шатрах, він та царі, тридцять і два царі, що допомагали йому. 17 І вийшли напочатку слуги начальників округ. І послав Бен-Гадад, і донесли йому, кажучи:Ось повиходили люди з Самарії. 18 А він відказав:Якщо на мир вийшли вони, схопіть їх живих, а якщо на війну повиходили, теж живими схопіть їх у неволю! 19 А то вийшли з міста слуги начальників округ та військо, що йшло за ними. 20 І побивали вони один одного, і побігли сиріяни, а Ізраїль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівцями. 21 І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесниці, і завдав в Сирії великої поразки. 22 І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому:Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що ти зробиш, бо, як мине рік, сирійський цар знову піде на тебе. 23 А слуги сирійського царя сказали йому:Бог гір їхній Бог, тому вони були сильніші від нас. Але воюймо з ними на рівнині, присягаємо, що будемо сильніші від них! 24 І зроби цю річ:Поскидай тих царів, кожного з його місця, і понаставляй намісників замість них. 25 А ти збереш собі військо, як те, що відпало від тебе, і коней, скільки було коней, і колесниць, скільки було колесниць, і будемо воювати з ними на рівнині. Присягаємо, що ми будемо сильніші від них! І він послухався їхнього голосу, і зробив так. 26 І сталося по році, і Бен-Гадад переглянув Сирію, і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем. 27 А Ізраїлеві сини були переглянені й забезпечені живністю, та й вийшли навпроти них. І таборували Ізраїлеві сини навпроти них, як дві отарі кіз, а сиріяни наповнили Край. 28 І підійшов Божий чоловік, і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав:Так сказав Господь:Тому, що сказали сиріяни:Господь Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увесь цей великий натовп у твою руку, і ви пізнаєте, що Я Господь! 29 І таборували ті навпроти тих сім день. І сталося сьомого дня, і розпалився бій, і побили Ізраїлеві сини Сирію, сто тисяч піхоти, одного дня. 30 А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до внутрішньої кімнати. 31 І сказали до нього його слуги:Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому вони царі милостиві. Покладім веретища на стегна свої, а шнури на свої голови, і вийдім до Ізраїлевого царя, може він пощадить твою душу. 32 І підперезали вони веретищами стегна свої, а шнури на свої голови, і прийшли до Ізраїлевого царя та й сказали:Твій раб Бен-Гадад сказав:Нехай живе душа моя! А той відказав:Чи він іще живий? Він мій брат! 33 А ті люди взяли це за натяка, і поспішили скористатися з того й сказали:Брат твій Бен-Гадад! І той відказав:Підіть, приведіть його! І вийшов до нього Бен-Гадад, а той посадив його на колесницю. 34 І сказав до нього Бен-Гадад:Ті міста, що батько мій був забрав від твого батька, я поверну. І ти урядиш собі в Дамаску вулиці, як мій батько урядив був у Самарії. А Я сказав Ахав по умові відпущу тебе. І він склав з ним умову, та й відпустив його. 35 Тоді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближнього за Господнім словом:Удар мене! Та відмовився той чоловік ударити його. 36 І сказав він йому:За те, що ти не послухався Господнього голосу, то ось ти підеш від мене і вб'є тебе лев! І пішов той від нього, і спіткав його лев та й забив. 37 І знайшов він іншого чоловіка та й сказав:Удар мене! І той чоловік ударив його, ударив та й зранив. 38 І пішов той пророк, і став цареві на дорозі, і перебрався, і закрив хусткою очі свої. 39 І сталося, цар проходив, а він кричав до царя й говорив:Раб твій ввійшов у середину бою. Аж ось один чоловік відійшов, і підвів до мене мужа й сказав:Пильнуй цього мужа! Якщо його не стане, то буде твоє життя замість його життя, або відважиш таланта срібла. 40 І сталося, раб твій робив тут та тут, а він зник. І сказав до нього Ізраїлів цар:Такий твій присуд, ти сам проказав. 41 А той спішно зняв хустку з-над очей своїх, і пізнав його Ізраїлів цар, що він із пророків. 42 А той йому сказав:Так сказав Господь:Тому, що ти випустив із руки чоловіка, Мені призначеного, то буде життя твоє за його життя, а народ твій за його народ!... 43 І пішов Ізраїлів цар до свого дому незадоволений та гнівний, і прибув у Самарію.
|
|