Bible-Server.org  
 
 
Praise the Lord, all ye nations      
Psalms 117:1       
 
enter keywords   match
 AND find keywords in

Home Page
Буття
Вихід
Левит
Числа
Повторення Закону
Ісуса Навина
Суддів
Рут
1 Самуїла
2 Самуїла
1 Царів
2 Царів
1 Хроніки
2 Хроніки
Езра
Неемія
Естер
Йов
Псалми
Приповісті
Екклезіяст
Пісня над піснями Соломона
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Єзекіїль
Даниїл
Осія
Йоїл
Амос
Овдій
Йона
Михей
Наум
Авакум
Софонія
Агей
Захарія
Малахій
Матвій
Марк
Лук
Іван
Дії Апостолів
Дії Апостолів
1 до Коринтян
2 до Коринтян
До Галатів
До Єфесян
До Филип'ян
До Колоссян
1 до Солунян
2 до Солунян
1 до Тимотея
2 до Тимотея
До Тита
До Филимона
До Євреїв
Якова
1 Петра
2 Петра
1 Івана
2 Івана
3 Івана
Юда
Одкровення
 
 

 
 
translate into
Матвій Chapter9
 
1 І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.
 
2 І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому:Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!
 
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе:Він богозневажає.
 
4 Ісус же думки їхні знав і сказав:Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?
 
5 Що легше, сказати:Прощаються тобі гріхи, чи сказати:Уставай та й ходи?
 
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому:Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
 
7 Той устав і пішов у свій дім.
 
8 А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...
 
9 А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому:Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.
 
10 І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.
 
11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його:Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?
 
12 А Він це почув та й сказав:Лікаря не потребують здорові, а слабі!
 
13 Ідіть же, і навчіться, що то є:Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.
 
14 Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть:Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?
 
15 Ісус же промовив до них:Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.
 
16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.
 
17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.
 
18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить:Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.
 
19 І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.
 
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.
 
21 Бо вона говорила про себе:Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.
 
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав:Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.
 
23 А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,
 
24 то сказав:Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.
 
25 А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!
 
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
 
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали:Змилуйсь над нами, Сину Давидів!
 
28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже:Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони:Так, Господи.
 
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав:Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!
 
30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи:Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!
 
31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
 
32 Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
 
33 І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав:Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!
 
34 Фарисеї ж казали:Виганяє Він демонів силою князя демонів.
 
35 І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.
 
36 А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.
 
37 Тоді Він казав Своїм учням:Жниво справді велике, та робітників мало;
 
38 тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.
 
 

  [ Prev ] 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | [ Next ]