Bible-Server.org  
 
 
Praise the Lord, all ye nations      
Psalms 117:1       
 
enter keywords   match
 AND find keywords in

Home Page
Буття
Вихід
Левит
Числа
Повторення Закону
Ісуса Навина
Суддів
Рут
1 Самуїла
2 Самуїла
1 Царів
2 Царів
1 Хроніки
2 Хроніки
Езра
Неемія
Естер
Йов
Псалми
Приповісті
Екклезіяст
Пісня над піснями Соломона
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Єзекіїль
Даниїл
Осія
Йоїл
Амос
Овдій
Йона
Михей
Наум
Авакум
Софонія
Агей
Захарія
Малахій
Матвій
Марк
Лук
Іван
Дії Апостолів
Дії Апостолів
1 до Коринтян
2 до Коринтян
До Галатів
До Єфесян
До Филип'ян
До Колоссян
1 до Солунян
2 до Солунян
1 до Тимотея
2 до Тимотея
До Тита
До Филимона
До Євреїв
Якова
1 Петра
2 Петра
1 Івана
2 Івана
3 Івана
Юда
Одкровення
 
 

 
 
translate into
Йов Chapter32
 
1 І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.
 
2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
 
3 Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
 
4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.
 
5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!
 
6 І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав:Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.
 
7 Я подумав:Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!
 
8 Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.
 
9 Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.
 
10 Тому я кажу:Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!
 
11 Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.
 
12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!
 
13 Щоб ви не сказали:Ми мудрість знайшли:не людина, а Бог переможе його!
 
14 Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.
 
15 Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...
 
16 Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.
 
17 Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.
 
18 Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...
 
19 Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!
 
20 Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!
 
21 На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,
 
22 бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!
 
 

  [ Prev ] 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | [ Next ]