|
Буття Chapter20 1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі. 2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою:Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар Ґерару, і взяв Сарру. 3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього:Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка. 4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав:Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний? 5 Чи ж не він був сказав мені:Вона моя сестра, а вона також вона сказала:Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх. 6 І промовив до нього Бог у сні:І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї. 7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє. 8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися. 9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього:Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив! 10 І сказав Авімелех Авраамові:Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ? 11 І сказав Авраам:Бо подумав я:Нема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою. 12 І притім вона справді сестра моя, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, і стала за жінку мені. 13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї:То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною:у кожній місцевості, куди прийдем, говори ти на мене:він мій брат. 14 І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його. 15 І сказав Авімелех:Ось край мій перед обличчям твоїм, осядь там, де тобі до вподоби. 16 А Саррі сказав:Ось тисячу секлів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана. 17 І помолився Авраам Богові, і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, і почали вони знову роджати. 18 Бо справді стримав був Господь кожну утробу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.
|
|