Bible-Server.org  
 
 
Praise the Lord, all ye nations      
Psalms 117:1       
 
enter keywords   match
 AND find keywords in

Home Page
Буття
Вихід
Левит
Числа
Повторення Закону
Ісуса Навина
Суддів
Рут
1 Самуїла
2 Самуїла
1 Царів
2 Царів
1 Хроніки
2 Хроніки
Езра
Неемія
Естер
Йов
Псалми
Приповісті
Екклезіяст
Пісня над піснями Соломона
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Єзекіїль
Даниїл
Осія
Йоїл
Амос
Овдій
Йона
Михей
Наум
Авакум
Софонія
Агей
Захарія
Малахій
Матвій
Марк
Лук
Іван
Дії Апостолів
Дії Апостолів
1 до Коринтян
2 до Коринтян
До Галатів
До Єфесян
До Филип'ян
До Колоссян
1 до Солунян
2 до Солунян
1 до Тимотея
2 до Тимотея
До Тита
До Филимона
До Євреїв
Якова
1 Петра
2 Петра
1 Івана
2 Івана
3 Івана
Юда
Одкровення
 
 

 
 
translate into
Дії Апостолів Chapter26
 
1 А Агріппа сказав до Павла:Дозволяємо тобі говорити про себе самого. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:
 
2 О царю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усього, у чім мене винуватять юдеї,
 
3 особливо ж тому, що ти знаєш усі юдейські звичаї та суперечки. Тому я прошу мене вислухати терпляче.
 
4 А життя моє змалку, що спочатку точилося в Єрусалимі серед народу мого, знають усі юдеї,
 
5 які відають здавна мене, аби тільки схотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.
 
6 І тепер я стою отут суджений за надію обітниці, що Бог дав її нашим отцям,
 
7 а її виконання чекають побачити наші дванадцять племен, служачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о царю, мене винуватять юдеї!
 
8 Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих?
 
9 Правда, думав був я, що мені належить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назарянина,
 
10 що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був владу від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.
 
11 І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи вельми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.
 
12 Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо владою та припорученням первосвящеників,
 
13 то опівдні, о царю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що осяяло мене та тих, хто разом зо мною йшов!...
 
14 І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою:Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колючку!
 
15 А я запитав:Хто Ти, Господи? А Він відказав:Я Ісус, що Його переслідуєш ти.
 
16 Але підведися, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.
 
17 Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю,
 
18 відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.
 
19 Через це я, о царю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,
 
20 але мешканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого краю юдейського та поганам я проповідував, щоб покаялися й навернулись до Бога, і чинили діла, гідні покаяння.
 
21 Через це юдеї в святині схопили мене та й хотіли роздерти.
 
22 Але, поміч від Бога одержавши, я стою аж до дня сьогоднішнього та свідкую малому й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має,
 
23 що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!
 
24 Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучним голосом:Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму!
 
25 А Павло:Не дурію сказав, о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму.
 
26 Цар бо знає про це, до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гадаю я, щоб із цього щобудь сховалось від нього, бо не в закутку діялось це.
 
27 Чи віруєш, царю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш.
 
28 Агріппа ж Павлові:Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християнином...
 
29 А Павло:Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів...
 
30 І встав цар та намісник, і Верніка та ті, хто з ними сидів.
 
31 І набік вони відійшли, і розмовляли один до одного й казали:Нічого, вартого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!
 
32 Агріппа ж до Феста сказав:Міг би бути відпущений цей чоловік, якби не відкликавсь був до кесаря.
 
 

  [ Prev ] 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | [ Next ]