|
|
2 Хроніки Chapter18
1 І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.
2 А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.
3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного:Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому:Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.
4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя:Вивідай зараз слово Господнє!
5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них:Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказали:Іди, і Бог дасть його в цареву руку!
6 І сказав Йосафат:Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.
7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата:Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав:Нехай цар не говорить таке!
8 І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав:Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!
9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав:Так сказав Господь:Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!
11 І всі пророки пророкували так, говорячи:Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!
12 А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи:Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.
13 І сказав Міхей:Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!
14 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього:Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати? А той відказав:Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.
15 І сказав йому цар:Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?
16 А той відказав:Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь:Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!
17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата:Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
18 А Міхей відказав:Тому послухайте Господнього слова:Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.
19 І сказав Господь:Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили:той говорив так, а той говорив так.
20 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав:Я намовлю його! І сказав йому Господь:Чим?
21 А той відказав:Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав:Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре...
23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав:Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
24 А Міхей відказав:Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...
25 І сказав Ізраїлів цар:Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,
26 та й скажете:Отак сказав цар:Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.
27 А Міхей відказав:Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав:Слухайте це, усі люди!
28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата:Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.
30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи:Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!
31 І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали:Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.
32 І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
33 А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові:Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...
34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...
|
|